Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 грудня 1921 (середа)

Встановлено норму провозу продуктів для пасажирів по залізницях: УСРР: у межах республіки в розмірі 3 пудів продовольства, у тому числі цукру не більше 5 фунтів, а солі – 20 фунтів (1 пуд – із собою та 2 пуди – у багажі); а транзитних пасажирів, що слідували до РСФРР – 7 пудів (3 – з собою та – в багажі). Правило не поширювалося на губернії, до яких в’їзд заборонявся.
Вісті, Київ, 1921, 7 грудня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7