Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 листопада 1990 (четвер)

Опублікована резолюція пленуму ЦК Компартії України “Про ставлення ЦК Компартії України до релігії, церкви, віруючих, до використання міжцерковних конфліктів у політичних цілях”, у якій була висловлена стурбованість різким загостренням міжцерковних конфліктів у республіці. У них втягуються широкі верстви віруючих і невіруючих, нові політичні партії, громадські рухи, органи місцевої влади, міжнародні організації. З метою нормалізації релігійної ситуації пленум ЦК Компартії України порушив перед Верховною Радою УРСР питання про необхідність державної програми врегулювання міжцерковних конфліктів у республіці на основі безумовного пріоритету закону над політичною кон’юнктурою, що виключає одержання будь-якою церквою односторонніх переваг, створення віруючим усіх конфесій рівних реальних можливостей для задоволення релігійних потреб. У резолюції наголошувалось, що релігійні організації повинні бути вільні не лише від державного втручання у свої внутрішні справи, а й від спроб різних партій, громадських формувань використовувати релігійні інститути у політичній боротьбі.
Радянська Україна. – 1990. - 29 листопада.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7