Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 грудня 1975 (вівторок)

Російський священик С.Желудков (учасник демократичного руху в СРСР, автор численних самвидавничих статей на релігійно-суспільні теми) написав академіку А.Сахарову відкритого листа в обороні священика із Західної України В.Романюка, якого в липні 1972 р. засудили за статтею 62 КК УРСР на 2 роки ув’язнення, 5 років таборів особливо суворого режиму і 3 роки заслання. У листі С.Желудков повідомляв про свої відвідини сім’ї В.Романюка в м. Косів Івано-Франківської області та подробиці його життя, зокрема умов перебування останнього у таборі суворого режиму в Мордовській АРСР (з серпня 1975 р. тривала голодівка В.Романюка з вимогою переглянути його справу, повернути відібраний молитовник і мати при собі Біблію).
Погром в Україні 1972-1979. Зошити українського самвидаву. Випуск І. – Сучасність, 1980. – С. 227–228.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 2. 1966-1975. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 294-613 с. - ISBN 966-02-3607-7