Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 – 26 червня 1946 (понеділок – середа)

Київ. Відбулася республіканська нарада з питань пропаганди, скликана ЦК КП(б)У. У ній взяли участь секретарі обкомів і міськкомів КП(б)У з пропаганди, редактори республіканських і обласних газет, керівники республіканських установ, письменники, режисери, наукові та педагогічні працівники. На нараді наголошувалося, що перед пропагандистами України, особливо західних, Ізмаїльської та Закарпатської областей стояло першочергове завдання виховати молодь у комуністичному дусі. Особлива увага зверталася на питання історії України, зокрема, викриття “ворожих ідей Грушевського та його школи”.
Радянська Україна. – 1946. – 28 червня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7