Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 вересня 1929 (п’ятниця)

Риково, м. Артемівської окр. На Риківському металургійному заводі Південсталі вийшла з ладу домна: ДПУ зареєструвала “контрреволюційні розмови” робітників про причини аварії: “Усе це наробило змагання, яке не під силу самій печі, ось вона і зламалася”, “Як їй не вибухнути, коли вона за три години 19 подач зробила. Це все довело змагання...”
ЦДАВО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2991. —Арк.8.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0