Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 вересня 1919 (вівторок)

Кам’янець–Подільський. Після того, як 22 вересня був перехоплений по радіо наказ Денікіна про наступ проти української армії, відбулось спільне засідання Директорії та урядів УНР та ЗОУНР, на якому ухвалено негайно почати воєнні дії проти армії Денікіна, звернутись до народу України з декларацією, у якій зазначити необхідність повного об’єднання всіх українських національних сил для рішучої боротьби проти окупації білими військами території України.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 272.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7