Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 листопада 1919 (середа)

Кам’янець–Подольський. Спільна нарада уряду УНР та представників галицьких політичних та громадських організацій, скликана диктатором ЗОУНР Є.Петрушевичем. У програмній промові Петрушевич відстоював курс на угоду з Денікіним. Вважав, що слід залишити думку про самостійну Україну, яка в даних умовах є нереальною, та прагнути до автономії у рамках Росії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 308.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7