Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 вересня 1915 (середа)

Етапова команда (командування) 2-ї австро-угорської армії (командувач Бем-Ермолі) видала розпорядок до підлеглих собі органів воєнної адміністрації в занятих оластях російської України, в якому застерегла права української мови. Зокрема, було визнано необхідним в округах Когресової Польщі, розташованих на схід від східного кордону округів Любартова, Люблина і Янова, у зносинах з представниками українського населення вживати української мови, друкувати офіційні оголошення також і українською мовою як і приймати написані нею подання і скарги. Органам місцевого самоврядування дозволялося самостійно обирати мову свого урядування з німецької, польської та української.
Діло. – 1915. – 6 листопада. – Ч. 86. – С. 2.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1911 - 1916: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 147 с. - ISBN 966-02-3607-7