Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 (11) вересня 1918 (вівторок)

Київ. П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів тимчасову постанову про заходи, які слід було застосовувати проти осіб, що загрожували державній безпеці та правопорядку в Українській Державі. Дозволялося проведення трусів у підозрілих осіб і їхній попередній арешт. Дія цієї постанови поширювалася на всю територію України. Право звільняти від її чинності окремі губернії після встановлення в них правопорядку надавалося Раді народних міністрів, за умови затвердження Гетьманом.
Державний вістник. – 1918. - 1 жовтня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)