Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 грудня (22 листопада) 1918 (четвер)

Рада міністрів, заслухавши доповідь Головнокомандуючого про становище на театрі військових дій, ухвалила звернути увагу німецького командування на те, що дії повстанців загрожують залізничному сполученню. Був схвалений законопроект про мобілізацію всього чоловічого населення, здатного носити зброю, народження з 1 січня 1889 р. по 31 грудня 1898 . включно. Голова Ради міністрів С.Гербель повідомив про час можливого прибуття військ Антанти в Україну. Уряд ухвалив телеграфувати в Одесу про стан у Києві. Було підтверджено повноваження Харківського губернського старости, що звернувся по військову допомогу до генералів А.Денікіна і П.Краснова. Міністри заслухали прохання князя Долгорукого надати 25 млн. крб. на формування Північної армії. Уряд, який вже передав 3 млн. крб., зажадав, щоб йому були надані відомості про комітет по формуванню цієї армії та про те, що вже зроблено. Рада міністрів розглянула ряд питань по асигнуванню, серед яких затвердила 35 млн. крб. на купівлю військового майна.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 76-76 зв., 77-77 зв., 78-78 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)