Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Миколаєві на заводі Російського кораблебудівного товариства було відкрито клуб для робітників. Заводоуправління на це виділило 5000 руб.
Рада. – 1913. – № 94. – С.3.

У м. Каневі відбулось четверте надзвичайне повітове земське зібрання на якому було вислухано 60 доповідей.
Рада. – 1913. – № 103. – С.4.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Вночі трьома озброєними людьми був заарештований український директор банку Добрий, перший фінансист в Києві, член фінансової Комісії української делегації, котра за дорученням українського уряду вела фінансові переговори з німцями. Арешт відбувся від імені “комітету спасіння України”, до якого увійшло кілька міністрів. Комітет мав антинімецьке спрямування.
Народня воля. – 1918. – 9 травня (26 квітня).

На засіданні Малої ради продовжувалось обговорення законопроекту про утворення Фінансово-економічної ради, завданням якої мало бути об’єднання і координування усіх державно-господарчих заходів УНР. Після широкого обговорення Мала рада схвалила законопроект про утворення Головної економічної ради УНР.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.306-310.

Генерал-фельдмаршал Г.фон-Ейхгорн видав наказ про те, що “де тільки не перебуває німецьке військо”, він не дозволить “ніяких беззаконних вчинків”, тобто будь-яких політичних виступів. Винні у вчинках проти німецького й союзного війська підлягали польовому суду. У пресі заборонялося вести антинімецьку агітацію. Газети, які порушили б цю настанову, мали негайно закриватися. Всі вуличні зібрання заборонялись. Виконання наказу доручалося штабу ХХVII Армійського корпусу. Наказ набував сили з часу оприлюднення 26 квітня 1918 р.
Нова рада. – 1918. - 27 квітня Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 199

Начальник військових сил Одеського гарнізону Скаржинський віддав наказ негайно демобілізувати польські військові частини Одеської військової округи. У польських газетах з’явились протести проти роззброєння польських підрозділів.
Народня воля. – 1918. – 24(11) квітня.

Частини Запорізької бригади З.Натієва зайняли Сімферополь і розгорнули наступ на Севастополь. Кінний полк ім. К.Гордієнка, що наступав гірськими шляхами, вступив у Бахчисарай. Після цих перемог українські підрозділи на вимогу німецького військового командування (німецькі війська прибули до Сімферополя) припинили наступ і залишили Крим.
Народня воля. – 1918. – 26(13) квітня.

Радянські загони залишили ст. Родакове. Впертий опір радянських частин німецьким військам під Родаковим дозволив провести евакуацію Луганська.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.265.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.