Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Sixth International Shevchenko's Readings "Historical Experience and the Current State of the Studying of the Taras Shevchenko Magazine (Diary)" (to the 160th anniversary of the writing of the autobiographical document)

Шановні колеги!

Запрошуємо вас взяти участь у Шостих Міжнародних Шевченківських читаннях «Історичний досвід та сучасний стан вивчення Журналу (Щоденника) Тараса Шевченка» (до 160-річчя написання автобіографічного документа)

Читання відбудуться 13 вересня 2018 року на базі Шевченківського національного заповідника в м. Канів (Україна).

На наукових читаннях пропонується розглянутитакі питання:

  • історіографічні засади вивчення Журналу (Щоденника);
  • світоглядні засади в Журналі (Щоденнику);
  • літературне середовище в щоденникових записах Тараса Шевченка;
  • люди і події: оточення Тараса Шевченка у 1857–1858 роках на сторінках Журналу (Щоденника);
  • Журнал (Щоденник) Тараса Шевченка як біографічний та історико-літературний документ;
  • видання Журналу (Щоденника) в музейних колекціях і бібліотечних фондах;
  • місце Журналу (Щоденника) Тараса Шевченка у сучасній гуманітаристиці та українознавстві;
  • Журнал (Щоденник) Тараса Шевченкаі національні літератури (переклади, видання);
  • щоденники письменників та митців як літературні пам’ятники.

До участі у роботі читань запрошуються вчені–історики, філологи, літературознавці, мистецтвознавці, культурологи, працівники закладів освіти і культури, співробітники музеїв, бібліотек, представники суспільних організацій, краєзнавці, вчителі.

Робочі мови наукових читань – українська, англійська, російська, казахська.

Можлива участь в очній і заочній формах (із поданням текстів для стендових доповідей, відеовиступів).

За результатами читань планується видання збірника статей і матеріалів коштом авторів.


Інформаційний лист