Бібліографічне посилання: Падалка С.С.
ІВАШКО Володимир Антонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Ivashko_V (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ІВАШКО ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ
|
ІВАШКО Володимир Антонович (28.10.1932–13.11.1994) – держ. та парт. діяч УРСР, СРСР та України. Н. в м. Полтава. Закінчив Харків. гірничий ін-т (1956). 1973 захистив канд. дис. Працював у вузах Харкова: 1957–62 – асистент у Харків. гірничому ін-ті, 1962–66 – ст. викл., заст. декана ф-ту в Ін-ті гірничого машинобудування, автоматики та обчислювальної техніки, 1967–73 – ст. викл. в Укр. заочному політех. ін-ті. Згодом на парт. роботі: 1973–78 – зав. від. науки і навч. закладів Харків. обкому КПУ; 1978–86 – секретар з питань ідеологічної роботи Харків. обкому КПУ; 1986–87 – секретар ЦК КПУ з питань ідеологічної роботи; 1987–89 – 1-й секретар Дніпроп. обкому КПУ, 2-й і 1-й секретар ЦК КПУ; 1990–91 – 1-й заст. ген. секретаря ЦК КПРС. Чл. політбюро ЦК КПУ (1988–90); чл. політбюро ЦК КПРС (1989–91). Депутат ВР УРСР 11–12-го скликань, ВР СРСР – 11-го скликання, нар. депутат СРСР (1989–90). У черв. 1990 обраний Головою ВР УРСР 12-го скликання. У зв'язку з переходом на роботу в ЦК КПРС у лип. 1990 достроково склав повноваження глави укр. парламенту. П. у м. Москва, похований у Харкові. |