ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Чухліб Т.В. ТЕТЕРЯ Павло Іванович [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Teteria_P (останній перегляд: 29.03.2024)
ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ

ТЕТЕРЯ (Моржковський, Мошковський) Павло Іванович (р. н. невід. — п. у квітні 1671) — держ. і політ. діяч України та Польщі, дипломат Укр. козац. д-ви, гетьман Правобережної України 1663—65. Походив з волин. шляхетського роду Моржковських герба "Радван". Навч. в унійній школі поблизу Мінська та Київ. колегіумі. Як слуга при магнатському дворі Пражмовських наприкінці 1630-х рр. подорожував європ. країнами, можливо перебував у Італії. Перед 1648 — канцелярист гродського суду м. Луцьк, із 1649 — військ. писар Переяславського полку Укр. козац. д-ви, 1653—58 — переяслав. полковник. Протягом 1650-х рр. брав участь у всіх міждерж. переговорах, що відбувалися в Чигирині, виїжджав з дипломатичними місіями до Польщі, Росії, Молдови, Трансильванії. Один з авторів Переяславсько-Моск. договору 1654 (див. Березневі статті 1654), Гадяцького договору 1658 та Чуднівського договору 1660. Претендент на булаву після смерті гетьмана Б.Хмельницького. Наприкінці 1658 переселився до Варшави, упродовж 1659—62 — полоцький стольник і мельницький підчаший Речі Посполитої, спец. секретар при дворі польс. короля Яна II Казимира Ваза, потім — староста брацлавський та чигиринський Корони Польської. 1662 — генеральний писар в уряді гетьмана Ю.Хмельницького. Після зречення останнього обраний гетьманом на ген. раді в Чигирині. Визнав зверхність короля Яна II Казимира та підтримав його похід у Лівобережну Україну 1663—64. Планував за допомогою цього об’єднати право- і лівобережну частини Укр. козац. д-ви. Орієнтація Т. на Річ Посполиту та його внутрішня (гол. чин. соціальна) політика викликали невдоволення частини населення Правобереж. України і, як наслідок, повстання проти гетьман. влади 1664—65 (див. Правобережне повстання 1664—1665), що підтримувалося лівобереж. гетьманом І.Брюховецьким та Запорозькою Січчю. Згідно з проектом, поданим на варшавський вальний сейм 1664, намагався реформувати внутрішньополіт. устрій України. Після того, як у червні 1665 його війська були розбиті повстанцями, зрікся булави та виїхав до Варшави, забравши із собою гетьман. клейноди та осн. документи з архіву Укр. козац. д-ви. Період правління Т. характеризується поглибленням суспільно-політ. кризи в Україні та її політ. розколом. Після оголошеної баніції в червні 1670 втік до Молдови, де перебував як почесний гість при дворі господаря Г.Дуки, згодом переїхав до Османської імперії. Розглядався султаном Мегмедом IV Авджи як один із претендентів на гетьман. посаду в Україні, однак у квітні 1671 був отруєний польс. агентом у Стамбулі.

Добре володів ораторським мист-вом, досконало знав лат., польс. та рос. мови. Матір Т. була черницею василіанського чину. Мав двох братів — Юрія та Шурла (зведеного) — і двох сестер. Був одружений спочатку з сестрою І.Виговського, а з 1660 — з донькою Б.Хмельницького Оленою. Володів багатьма маєтками на Київщині, Брацлавщині, Волині та Підляшші. Мав власний будинок у Варшаві. Із 1667 Т. — член Львів. Ставропігійного правосл. братства, якому подарував мощі св. Меркурія. 1669 відписав частину сіл Київському Межигірському Спасо-Преображенському монастиреві, ін. свої села — Києво-Печерському монастиреві (див. Києво-Печерська лавра). Тоді ж виявляв бажання стати ченцем цього монастиря. Імовірно, похований у православній церкві м. Едірне (Туреччина). Згадується в кількох історичних українських піснях та думах.


Література:
  1. Jurkov E. Pawel Tetera, hetman Ukrainy prawobrzezny w ll. 1662—1665 (rola polityczna): дис. ... д-ра істор. н. Львів, 1928. Львівський обласний архів, ф. 26, оп. 4, спр. 678
  2. Wojcik Z. The early period of P. Teterja’s Hetmancy in the Right-Bank Ukraine (1661—1663). «Harward Ukrainian Studies», 1979/80, vol. 3—4
  3. Дашкевич Я. Павло Тетеря. В кн.: Володарі гетьманської булави: історичні портрети. К., 1994
  4. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція ХVII ст. (1648—1676 рр.). К., 1999
  5. Горобець В.М. Еліта козацької України у пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654—1665. К., 2001
  6. Чухліб Т.В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663—1713 рр.). К., 2004
  7. Крикун М. Між війною та радою: козацтво Правобережної України в другій половині XVII — на початку XVIII ст. К., 2006
  8. Газін В.В. Гетьман Павло Тетеря: соціально-політичний портрет. Кам’янець-Подільський, 2007
  9. Чухліб Т.В. Гетьмани України-Русі. Донецьк, 2012

Посилання:
  • БАНІЦІЯ
  • БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ 1654 Р.
  • БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ЧУДНІВСЬКА КАМПАНІЯ 1660
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДУКА ГЕОРГЕ
  • ДУМИ
  • ГАДЯЦЬКИЙ ДОГОВІР 1658
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПИСАР
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЇВСЬКИЙ МЕЖИГІРСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛУЦЬК
  • МЕГМЕД IV, МЕГМЕД (МАГОМЕД, МЕХМЕД) IV АВДЖИ МИСЛИВЕЦЬ
  • МІНСЬК
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОВСТАННЯ 1664–1665
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СТАМБУЛ
  • СТОЛЬНИК
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВАРШАВА
  • ВОЛИНЬ
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА У 1654–1657
  • ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В КОЗАЦЬКІЙ ДЕРЖАВІ У 1657–1663
  • АПОСТОЛ ПАВЛО ОХРІМОВИЧ
  • БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ 1654 Р.
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКА БИТВА 1664 Р.
  • БОГДАНОВИЧ-ЗАРУДНИЙ САМІЙЛО
  • БОГУНА ПОВСТАННЯ 1659 Р.
  • БРАЦЛАВ
  • БУЛАВА
  • ЧОРНА РАДА 1663
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ДРОЗДЕНКО (ДРОЗД, ДРОЗДЕЦЬКИЙ) ВАСИЛЬ
  • ГАДЯЦЬКИЙ ДОГОВІР 1658
  • ГЕТЬМАНАТУ ІНСТИТУТ (1649–1764)
  • ГОГОЛЬ ОСТАП
  • ГРОМАДЯНСЬКІ ВІЙНИ В УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1650 – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 1660-Х РОКІВ
  • ГУЛЯНИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ
  • ІСКРИЦЬКІ
  • КЕРСТЕН АДАМ
  • ХАНЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • КОСАГОВ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ (КОВАЛІВСЬКИЙ) ІВАН
  • КРОЛЕВЕЦЬ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МЕДВЕДІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МЕГМЕД IV, МЕГМЕД (МАГОМЕД, МЕХМЕД) IV АВДЖИ МИСЛИВЕЦЬ
  • МОТРОНИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • МИТНА СИСТЕМА
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НОБІЛІТАЦІЯ
  • НОСАЧ ТИМІШ
  • НУЖНИЙ ПАРХОМ
  • ОПАРА СТЕПАН
  • ОСТРОЗЬКА УГОДА 1670
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710
  • ПАВОЛОЦЬКЕ ПОВСТАННЯ 1663
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА 1654
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПЕТРАНОВСЬКИЙ ЯРЕМА
  • ПОПОВИЧІ
  • ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОВСТАННЯ 1664–1665
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1654–1667
  • РУДОМИЧ ВАСИЛЬ
  • СЕРБИНИ ПРІЗВИЩЕ
  • СІРКО ІВАН
  • СОФОНОВИЧ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ’Я ФЕОДОСІЙ
  • СОМКО ЯКИМ СЕМЕНОВИЧ
  • СТАВИЩАНСЬКА ОБОРОНА 1664
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКА УГОДА 1654
  • УМАНСЬКИЙ ПОЛК
  • ВИГОВСЬКІ
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ЯНЕНКО-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ЙОСИФ НЕЛЮБОВИЧ-ТУКАЛЬСЬКИЙ
  • ЖИВОТОВСЬКИЙ ПАВЛО ТРОХИМОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)