Бібліографічне посилання: Винниченко І.І.
ЖИЛА Володимир Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Zhyla_V (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ЖИЛА ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
ЖИЛА Володимир Іванович (25. 06.1919–16.11.2004) – учений, літературознавець, педагог, політ. діяч. Н. в м. Збараж. Після закінчення нар. школи (1930) і польс. г-зії (1938) поступив на правничий ф-т Львів. ун-ту, звідки в трав. 1941 покликаний до Червоної армії (див. Радянська армія). Після початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 в лип. 1941 опинився в нім. полоні. Перебуваючи на примусових роботах у Німеччині, випускав і розповсюджував серед українців журнали "Україна" (1943–45) і "Вояцька Слава" (1944–45). Перебравшись у берез. 1945 до Чехословаччини, був політвихователем парашутної бригади Укр. нац. армії. Після закінчення війни працював у м. Філлах (Австрія) у переселенських таборах, де редагував газ. "Українські вісті". У серп. 1947 з родиною виїхав у Бразилію, м. Сан-Пауло. Тут, працюючи на буд. і харчових підпр-вах, випускав час. "Наша думка", організував укр. т-во "Соборність". У квіт. 1952 оселився в Монреалі (Канада). Викладав у середніх школах хімію, фізику, історію й географію. 1959 закінчив мат.-природничий, а 1962 – філол. ф-ти Манітобського ун-ту. 1963 переїхав на постійне проживання до США, штат Техас. Викладав рос. та нім. мови в ун-тах міст Лаббок та Остін. 1967 отримав ступінь д-ра філософії в Українському вільному університеті (Мюнхен), 1968 – звання проф. в ун-ті м. Лаббок. Ж. організував 20 міжнар. симпозіумів з питань порівняльної літ., був ред. перших 4-х т. "Записок", підготовлених за результатами цих наук. форумів, та співред. наступних. Протягом 10 років очолював Мовну лабораторію в ун-ті, входив до управи Т-ва студій етнічних літератур США, Амер. т-ва порівняльної літератури, Амер. назвознавчого т-ва, Амер. т-ва слов'ян. і східноєвроп. мов тощо. 1982 був призначений чл.-кор. Міжнар. центру студій посушливих земель. У Канаді Ж. домігся запровадження укр. мови як факультативного предмета у 9–12 класах шкіл штату Манітоба, в США організував слов'ян. клуб "Слово" (1969). Був чл. українських організацій – Наукового товариства імені Шевченка, Могилянсько-Мазепинської академії, Українського історичного товариства, Об-ня укр. письменників "Слово", займав пост міністра к-ри і науки уряду УНР на еміграції. П. у м. Нью-Йорк (США). |
дата публікації: 2005 р.
Праці: - З історії українознавства і славістики в Канаді. Вінніпег, 1961
- A Phonetic Description of the Ukrainian Language. Cambrige–Massachusetts, 1979 (у співавт.)
- Апостольський екзархат у Німеччині і Скандинавії. Мюнхен, 1989
- Johann Wolfgang von Goethe in der ukrainischen Literatur. Mhnchen, 1989
- Бібліографія Михайла Марунчака. Вінніпег, 1991.
Література: - Погребенник Ф. Українськi письменники. Матерiали до бiблiографiчного словника, вип. 1. К., 1995
- Сорока П.В. Володимир Жила. Життя і творчість. Тернопіль–Збараж, 1999.
|