Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 вересня 1921 (п’ятниця)

Харків. РНК УСРР визнала принципово можливим дозволити всім радянським, партійним, професійним, кооперативним закладам, організаціям і приватним особам займатися видавничою діяльністю при дотриманні певних умов: наданні Всевидаву (Всеукраїнському видавництву) на затвердження планів видавництва та 100 примірників усіх видань для розподілу між бібліотеками; а НКВД статутів видавництв на затвердження.
Коммунист, Харьков, 1921, 23 октября.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7