Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 вересня 1921 (п’ятниця)

Харків. РНК УСРР ухвалила постанову „Про боротьбу з чумою”. У зв’язку з випадками захворюваності на бубонну чуму в південних чорноморських портах, Одеському та Миколаївському губвиконкомам запропоновано створити спеціальні комісії у складі представників губернських парткомів, відділів охорони здоров’я та відділів управління виконкомів для з’ясування загрози поширення цієї хвороби на територію УСРР. До складу комісії ухвалено включити академіка Д. Заболотного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 27 вересня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7