Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 вересня 1921 (п’ятниця)

Харків. Направлено ноту протесту наркома закордонний справ РСФРР Г. Чичеріна та наркома закордонних справ УСРР Х. Раковського голові Ради міністрів і виконуючому обов’язки міністра закордонних справ Румунії генералу Авереску з приводу інтервенції військ отамана Н. Махно та полковника Лиховенка на території України із Бессарабії. Радянська сторона вимагала видачі румунською стороною емігрантів з Росії та України, які брали участь у підготовці нападу на радянські республіки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 23 вересня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7