Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 листопада 1990 (четвер)

Постанова Верховної Ради УРСР “Про невідкладні заходи по зміцненню законності і правопорядку в республіці” прийнята у зв’язку з тим, що криміногенна ситуація в республіці набула загрозливого характеру і дедалі погіршувалося. Постанова констатувала зростання протидії силам правопорядку та незаконне втручання в їх діяльність. Серед факторів, що негативно впливали на забезпечення правопорядку та внутрішньої безпеки в державі – „кризовий стан економіки, масові порушення трудової дисципліни, несанкціоновані мітинги і демонстрації, пікетування, наруга і глум над пам’ятниками і меморіалами учасникам Жовтневої революції, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, іншим пам’ятникам історії та культури. Порушення закону допускали також і деякі місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі органи, окремі депутати”. Прийнята постанова була покликана якнайшвидше забезпечити належний правопорядок і законність у суспільстві, без чого неможливі були стабілізація соціально-політичного та економічного життя, а також здійснення економічних реформ.
Радянська Україна. – 1990. – 4 грудня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7