Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28 – 30 січня 1974 (понеділок – середа)

м. Київ. Проходив VI з’їзд Спілки композиторів України. Обговорювалися проблеми дальшого розвитку музичної культури, що мала слугувати справі „комуністичного виховання трудящих”. На з’їзді зазначалось, що Спілка композиторів УРСР недостатньо використовувала форми активного впливу на ідейно-художню спрямованість музичної творчості, для “збагачення духовного життя” радянських людей.
Радянська Україна. – 1974. – 31 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 2. 1966-1975. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 294-613 с. - ISBN 966-02-3607-7