Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 – 27 вересня 1952 (вівторок – субота)

Київ. Відбувся ХVII з’їзд КП(б)У. З’їзд обговорив проект ЦК ВКП(б) “Директиви ХІХ з’їзду партії по п’ятому п’ятирічному плану розвитку СРСР на 1951 – 1952 роки”, обрав керівні органи партії. На пленумі новообраного ЦК внесено зміни в структуру керівних кадрів ЦК КП(б)У. Замість політбюро, оргбюро і секретаріату утворено бюро і секретаріат ЦК КП(б)У. Членами бюро ЦК КП(б)У обрані А.Гречко, М.Гречуха, Н.Кальченко, О.Кириченко, Л.Корнієць, Д.Коротченко, Л.Мельников, І.Назаренко, І.Сенін; кандидатами – Г.Гришко, М.Підгорний, З.Сердюк, О.Струєв. Першим секретарем ЦК КП(б)У обрано Л.Мельникова.
Радянська Україна. – 1952. – 23 – 28 вересня; Історія Києва. Т. 3. Кн. 1. – К., 1987. – С. 453.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7