Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 серпня 1944 (субота)

Війська 2-го Українського фронту оволоділи містами Бухус, Онешті і з боями зайняли понад 150 інших населених пунктів, в тому числі Негрешть, Слобозіа, Занешть, Борлешті, Редіу, Скорцені, Мойнешті, Букшешті, Берзуні. На північ від міста Фокшани війська фронту, продовжуючи наступ, оволоділи містом Аджуд Ноу і з боями зайняли понад 200 інших населених пунктів, серед них великі населені пункти Пояна, Фантині, Тиргул Нікорешті, Пуцені.
Радянська Україна. – 1944. - 27 серпня;Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941-1945. Справочник. – Москва, 2000. – С. 384.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1944-1945: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 279 с. - ISBN 966-02-3607-7