Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 серпня 1939 (субота)

Рим. ІІ Великий збір Українських націоналістів ухвалив політичну програму Організації українських націоналістів. Проголошено український націоналізм ідеологією ОУН, встановлено потребу розбудови устрою Української держави на засадах націократії – «влади нації в державі, що спирається на зорганізовані й солідарні співпраці всіх соціально-корисних верств, об’єднаних – відповідно до їх суспільних функцій – в представницьких органах державного кермування». Головою ОУН обрано А.Мельника.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник у двох частинах. Частина 2. — К., 1997. — С.263-266;Верстюк В.Ф.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7