Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 червня 1941 (п’ятниця)

ЦК ВКП(б) і РНК СРСР ухвалили постанову “Про порядок вивезення і розміщення людських контингентів та цінного майна” (доповнена директивою ДКО від 7 серпня 1941 р.), в якій зокрема говорилося, що “все цінне майно, сировинні й продовольчі запаси, які не можуть бути вивезені і будуть використані противником, потрібно негайно привести в повну непридатність, тобто необхідно зруйнувати, знищити, спалити”.
Известия ЦК КПСС. – 1990. - №6. — С. 208.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7