Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 серпня 1929 (понеділок)

Криворізька округа. На Чубаревському рудоуправлінні спеціорганами встановлені „контрреволюційні розмови” з приводу кампанії поширення позики індустріалізації: „Навіщо нам підписуватися на 3 позику, коли у ЦРК нічого не відпускають. Комуністам дають і мануфактуру, і цукор у першу чергу, а нам в останню. Нехай самі комуністи і підписуються”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2988. —Арк.148.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0