Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 червня 1919 (понеділок)

Львів. Військова місія УНР під проводом ген. С.Дельвіга без консультацій і згоди з урядом ЗОУНР уклала з представниками польської делегації договір про перемир’я, який мав вступити в силу з 21 червня. Демаркаційна лінія (т. зв. “лінія Дельвіга”) встановлювалася таким чином: Залізці – р. Серет–Тернопіль–Острів–Литятин–р.Золота Липа–Дністер–Незвиська. Переговори проходили під час Чортківського наступу, який УГА провадила без згоди з Директорією. В ході його була звільнена значна частина території ЗОУНР, тому Є.Петрушевич не визнав умови договору і Галицька армія продовжила бойові дії.
Історія українського війська. — Львів, 1992. — С. 513; Вістник державних законів УНР. — 1919. — 9 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7