Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 (7) липня 1915 (вівторок)

В залі Київської біржі під головуванням М.Суковкіна відбулося спільне засідання трьох обласних громадських організацій, що вирішили об’єднати свої зусилля з метою мобілізації промисловості задля задоволення потреб фронту: військово-промислового комітету і комітетів союзів земств і міст. Було обрано погоджувальний комітет у складі воєнного генерал-губернатора Галичини графа Г.О.Бобринського (голова), Ф.Безака (заступник голови) та членів-представників від кожної з організацій: відповідно – М.Терещенка, М.Суковкіна та І.Дьякова.
Киевская мысль. – 1915. – 9 июля. – С. 5.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1911 - 1916: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 147 с. - ISBN 966-02-3607-7