Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 вересня 1924 (вівторок)

Харків. РНК УСРР прийняв постанову “Про пільги по єдиному сільгоспподатку”. Звільнено від сплати податку та надбавки до нього, що стягалася на місцеві потреби, безтяглові одноосібні і колективні господарства, які мали в Київській і Подільській губерніях не більше 0,5 дес. землі на їдця, а в інших губерніях – не більше 0,75 десятини.
ЗУ України, 1924, Від. І, № 48, Ст. 282.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6