Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 (11) серпня 1918 (субота)

“Особое совещание” (уряд А.Денікіна) ухвалило постанову “беззастережно заборонити” призначення на громадські та державні керівні посади осіб, помічених у симпатіях до української влади, особливо тих, кого свого часу призначав гетьманський уряд або Центральна Рада.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.11. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.82.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)