Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 (5) жовтня 1918 (субота)

Губернський староста Чернігівщини повідомив міністру внутрішніх справ, що в період з 8 по 15 жовтня радянські загони перетнули демаркаційну лінію між Стародубом і Новгород-Сіверським. Однією з причин їхнього успіху названа “неполная уверенность в украинских полках”. Лише за допомогою німців вдалося стабілізувати ситуацію. Згадувалося і про факт переходу на бік більшовиків вільного козацтва, яке зосереджувалося в Унечі та Гриньові, а також частини валків інших українських національних формувань.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 91 (із зв.). – 92.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)