Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Листопад, 13 1933 (понеділок)

Спецдонесення ОДПУ із ЦЧО про відмову колгоспників їхати в Україну. Колгоспники Коротоякського, Валуйського, Будьоновського районів ЦЧО відмовлялися їхати, тому що «всі колгоспники України вимерли від голоду», а в «деяких селах вивішені чорні прапори як знак того, що майже все населення повністю вимерло». Зазначено, що на Україні померло від голоду 9 млн населення
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939: Документы и материалы: В 4 т. – М., 2005. – Т. 3. 1930–1934; Кн. 2. 1932–1934. – С. 489.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.