Інститут історії України Національна академія наук України

Миколаїв. Згідно з рішенням Миколаївського губвиконкому було взято під охорону територію розкопок античного грецького міста Ольвія.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 –1927. Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 139.

Район Бершаді і Ободівки. Прилучення до Кінної бригади ЧУГА отамана Е. Шепаровича галичан, втікачів з польового штабу ЧУГА у Балті, серед яких були генерали А. Кравс і А. Вольф, полковник А. Шаманек.
Шанковський Л. Українська армія у боротьбі за державність. – Мюнхен, 1958. – С. 208.

ІІІ Катеринославський губернський з’їзд рад за участю 228 делегатів, на якому ухвалено резолюції про чергові задачі радянської влади (з’їзд висловився рішуче проти “самостійно-петлюрівської агітації”, зобов’язав радянські установи губернії звертати увагу на розвиток української культури, перетворити українську мову на “знаряддя радянської комуністичної пропаганди”); з земельного питання (про розподіл землі і розвиток колективних форм у сільському господарстві). Обрано губернський виконавчий комітет, губернську робітничо-селянську інспекцію і делегатів на ІV Всеукраїнський з’їзд рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С.751 – 754;Історія колекти

ІV з’їзд КСРМУ Київської губернії. Ухвалені резолюції про організацію будівництва комсомола, взаємини з КП(б)У, про трудові дивізії, фізичний розвиток. Обрано двох делегатів на Всеукраїнський з’їзд КСРМУ.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. – К., 1959. – С. 338 – 345.

Полтава. ІІІ Полтавський губернський з’їзд рад, на якому ухвалено резолюції на доповідь губревкому, з земельного та продовольчого питань, на доповідь про Червону армію; обрано губернський виконком і делегатів на Всекраїнський з’їзд рад. З’їзд виступив за впровадження колективної форми землекористування; застосування військової сили в продовольчій роботі “для ліквідації куркульського бандитизму”.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 460 – 467.

Постанова Директорії “Про порядок поновлення влади УНР в місцевостях України, звільняємих від большевицької окупації”. Поновлення влади УНР у всіх галузях державного життя в звільнених місцевостях України покладалася на Головного комісара уряду УНР та чотирьох заступників по справах адміністраційних, судових, фінансових і комунікацій.
Вістник державних законів для всіх земель УНР виданий 1 листопада 1920 р. – Випуск 1. – Ч. 11; Вістник Головного Комісаріяту Уряду Української

Наказ голови Директорії УНР С. Петлюри про призначення голови української дипломатичної місії в Швеції К. Лоського головним комісаром уряду УНР в місцевостях України, що будуть звільнені від радянської влади.
Вістник Волинського Губерніяльного Комісара. – 5 травня, 1920. – Ч.1 – С.3; 15 травня, 1920. – Ч.5. – С. 1.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про партію борбистів, яким було запропоновано визнати “зайвим існування партії, що репрезентує спеціально інтереси селян” і розпочати підготовку до злиття з КП(б)У.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 337.

Овруч, Волинської губернії. Вступ до міста частин польського війська.
Stachewicz J. Dziaіania zaczepne 3 armji na Ukraine. – Warszawa, 1925. – S. 59.

Херсон. Проведення першого в місті комуністичного недільника, в якому взяло участь 1500 чоловік.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 337.25 – 26 квітня

Чуднів, Вільськ, Житомирського повіту, Волинської губернії. Вступ до містечок частин польського війська.
Pierwsza wojna polska (1918 – 1920). Zbiуr wojennych komunikatуw prasowych Sztabu Generalnego WP. – Warszawa, 1920. – S. 222.

Херсон, Херсонської губернії. Безпартійна робітнича конференція, на якій ухвалено резолюцію про якнайшвидше відновлення народного господарства і зміцнення органів радянської влади.
Победа Советской власти на Херсонщине (1917 – 1920). – Херсон, 1957. – С. 343.1.

Харківський повітовий з’їзд рад за участю 80 делегатів від 27 волостей, на якому ухвалено резолюції за доповіддю Г.І. Петровського про міжнародне становище і радянське будівництво в УСРР, про роботу повітревкому та про земельне питання. З’їзд наказав усім сільським волосним виконкомам негайно приступити до виконання продрозвестки та напружити всі сили для “остаточної ліквідації білогвардейських банд та відсічі польських панів”. З’їзд приєднався до виробничої програми ІХ з’їзду РКП(б) та ухвалив боротися з проявами “буржуазної вільної торгівлі”.
Борьба (Харків). – 1920. – 27 квітня, 28 квітня, 29 квітня;Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документ

Харків. Губернська конференція української партії лівих соціал-революціонерів (борбистів), на якій ухвалено резолюцію про те, що партія відійшла від ортодоксального народництва і наблизились до ідеологічних постулатів КП(б)У. Губконференція висловилася за організаційне злиття з КП(б)У.
Борьба (Харків). – 1920. – 28 квітня, 29 квітня, 30 квітня.

Початок польсько-українсько-радянської війни. Об’єднані польсько-українські збройні сили перейшли у наступ проти сил Червоної армії. Польські війська (у складі 3-ї армії на півночі під командуванням генерала Е. Ридз-Смігли, 6-ї армії на півдні під командуванням генерала В. Івашкевича і 2-ї армії як зв’язкової поміж ними під командуванням генерала А. Лістовського) рушили з району Олевська на Овруч, з району Новоград-Волинського на Житомир, Бердичев і Козятин, з району Проскурова на Жмеринку. На лівому крилі польської армії оперувала 6-а українська дивізія під командою полковника М. Безручка, а на правому крилі – 2-а стрілецька дивізія під командою полковника О. Удовиченка.
Rutkowski S. Pierwsze walki z armi№ konn№ pod Koziatynem. – Warszawa, 1928. – S. 2; Киевские новости – 1920. – 11 травня.

Наказ голови Директорії УНР С. Петлюри про призначення помішником головного комісара з адміністративних та судових справ начальника юрисконсульського відділу міністерства юстиції В. Дмитріїва; помішником головного комісара по справах комунікації – В. Годило-Годлевський, якого 8 травня замінив на цій посаді І. Доброніченко.
Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – К., 1999. – Т. ІІІ. – С. 200 – 201, 206 – 207.

Київ. Київська губернська конференція КП(б)У за участю 109 делегатів. Ухвалено оголосити всіх комуністів київської партійної організації мобілізованими і всю роботу в партії перелаштувати на воєнний лад (зміцнення дисципліни, боротьба зі шпигунством, збільшення агітації); партія повинна була роз’яснити широким масам “ганебну зрадницьку роль Петлюри”, який є “агентом варшавських власників”.
Гражданская война на Украине 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – К., 1967. – Т. 3. – С. 63, 788; Киевщина в годы

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.