Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві проводився з’їзд представників "Союзу російського сокольства" згідно дозволу міністра внутрішніх справ.
Рада. – 1913. – № 83. – С.3.

У м. Москві відбувся з’їзд зубних лікарів. Київське товариство зубних лікарів делегувало на з’їзд Л.С.Бланка та А.А.Білейкіна.
Рада. – 1913. – № 85. – С.3.

У м. Києві головне управління державного майна асигнувало 3500 руб. на поліпшення добробуту жителів Святошина. Окрім того, Київське повітове земство асигнувало на це 4000 руб.
Рада. – 1913. – № 88. – С.3.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

На засіданні Малої ради обговорювалось питання організації громадських робіт, до яких вирішили залучити широку мережу міських і земських органів самоврядування при фінансовій допомозі уряду, а також професійних робітничих організацій. З приводу наказу фельдмаршала Г.фон-Ейхгорна дав пояснення голова РНМ В.Голубович, наголосивши на тому, що наказ був невірно перекладений. Міністерство земельних справ запропонувало земельним комітетам і комісарам вжити всіх заходів, щоб розграбований селянами реманент і збіжжя були повернуті у розпорядження земельних комітетів. За наказом міністра земельних справ на місця йшли телеграми з вимогами засіяти всі поля, що ніби то і викликало тривогу німецьких військових властей.
Робітнича газета. – 1918. - 19 квітня

Мала рада розглянула законопроект про недоторканість особи членів Центральної Ради, внесений фракцією сіоністів. Крім того ухвалили поповнити законопроект пунктом про недоторканість членів Українських Установчих зборів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.287-288.

Передові підрозділи кримської групи українського війська вступили в бій з радянськими частинами, що обороняли Мелітополь. Перевага у технічному оснащенні групи артилерією та підтримка бронепотягів дозволили їм здобути перемогу - радянські частини почали відступати на сивашські позиції.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.417.

У Таганрозі, куди евакуювався радянський уряд України, у квітні ц.р. за рішенням сесії ЦВК рад України замість ЦВК рад і радянського уряду – Народного секретаріату було створене Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою проти німецьких окупантів т.зв., “повстанська дев’ятка”. До неї увійшли більшовики А.Бубнов, В.Затонський, Г.П’ятаков, С.Косіор, М.Скрипник (голова), а також представники лівих есерів та лівих українських соціал-демократів. Це Бюро діяло до 1-го з’їзду КП(б)У (липень 1918 р.), який сформував Всеукраїнський центральний військово-революційний комітет для керівництва боротьбою проти гетьманської влади і іноземної окупації. Сприяв створенню на окупованих територіях ревкомів, повстансько-партизанських загонів, надавав фінансову та військову допомогу.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К. – 1987. – С.122, 125.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.