Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Друга половина березня 1915

Великі гастролі у Києві російського оперного співака Ф.І.Шаляпіна. В театрі “Соловцов” він взяв участь у 6-ти театральних вечорах: “Дон Кіхот” (тричі), “Борис Годунов” (двічі) та “Фауст”.
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

Березень 1916

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Березень 1918

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

Березень 1918 (Березень)

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Березень 1918 (Березень)

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Весна 1918

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

28 (15) березня 1918 (четвер)

Решетилівка, Полтавської губернії. Губернський комендант видав наказ негайно розпустити засновані по селах і містах Полтавщити радянською владою “совіти крестьянських, робітничих і солдатських депутатів”. Натомісць відновлювалася діяльність губернського, повітових і волосних земств у тому складі, який був до більшовицького повстання. Перевірявся склад міліції, виявлялося коло осіб, які мали право тримати зброю. Вилучену у населення зброю здавали комендантам.
Полтавські губернські відомости. – 1918. - 17 квітня.

28 (15) березня 1918 (четвер)

Відбулися вибори Київського комітету УСДРП (7 членів і 2 кандидати, в т.ч. Ковальський, Лола, Чикаленко, Зінкевич, Тимошенко, Фідровський, Бенза, а також Прокопенко і Рудина).
Робітнича газета. – 1918. – 31 березня.

28 (15) березня 1918 (четвер)

Полтавщина. Губернський комендант, призначений за наказом військового міністра 10 березня ц.р., перебуваючи на станції Ромодан, видав наказ про те, що усі реквізиції в повітах мають проводитись органами місцевого самоурядування. Особи, на яких це покладалося повинні були мати документи про повноваження. В разі самочинних реквізицій із застосуванням зброї органи самоурядування і народна міліція повинні були складати протоколи із зазначенням частин і осіб. Про останніх повітові коменданти мали щодня повідомляти штаб губернського коменданта, а той передавав відомості органу контролю військового міністерства.
Полтавські губерніальні відомості. – 1918, 17 квітня.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

14–15 січня 1919 (вівторок–середа)

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

14–19 січня 1919 (вівторок–субота)

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Березень 1919

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Березень 1919

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Початок вересня 1919

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.