Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

XVII Кирило-Мефодіївські читання на тему «Освітньо-культурний простір центрально-Східної Європи: національні моделі та західні впливи»

Інформаційний лист


Шановні колеги!

11-12 травня 2017 року Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна та Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди в рамках реалізації модуля Моне «Історія об’єднаної Європи: ідеї, проекти та інтеграція» за фінансової підтримки Європейського Cоюзу проводять XVII Кирило-Мефодіївські читання на тему

«Освітньо-культурний простір центрально-Східної Європи: національні моделі та західні впливи».


У центрі уваги будуть такі проблеми:

  • Між візантійською та римською традицією: християнські впливи на Центрально-Східну Європу періоду раннього середньовіччя: організація шкільництва у Візантії та Західній Європі; християнські релігійні місії й поширення освіти: східний та західний варіанти; просвітницька діяльність Кирила та Мефодія серед слов’ян; започаткування літературних шкіл в Охриді та Преславі й розвиток глаголичної та кириличної писемності; освіта та культура Русі: візантійські, південнослов’янські та західні впливи.
  • Особливості розвитку освіти у Центрально-Східній Європі: від середньовічної схоластики до раціоналізму епохи Просвітництва: роль релігії та церкви у формуванні культурних горизонтів середньовічної та ренесансної людини; університети і академії в Центрально-Східній Європі: загальні європейські традиції та місцева специфіка; феномен гуманістичної школи XVI – середини XVIII ст.: інструмент міжконфесійної боротьби, прояв універсальної ренесансної культури, чинник формування локальних ранньомодерних ідентичностей; шкільні та університетські бібліотеки – канали трансляції ідей, знань, культурних взірців; освітні подорожі до Західної і Південної Європи як засіб засвоєння нових освітніх і культурних практик; Реформація, Контрреформаціята Просвітництво в Центрально-Східній Європі: особливості сприйняття і віддзеркалення ідей в освітній сфері.
  • Освітній вимір доби націотворення в Центрально-Східній Європі (кінець XVIII – початок ХХ ст.): вплив Великої Французької революції та Наполеонівської епохи на освіту: боротьба ліберальних і консервативних підходів; трансфер ідеї університету та її адаптація на Сході Європи; нова модель університету: німецькі взірці та місцеві реалії; Університет як чинник пробудження націй і конструювання національних проектів; середня школа – генетичні витоки, національні і регіональні особливості.
  • Між демократією, авторитаризмом і тоталітаризмом: вища освіта і шкільництво у 1918 – 1945 рр.: освітня політика в процесі державотворення: урядовий контроль і академічні свободи; освіта як інструмент асиміляції національних меншин; «культурна революція» в СРСР – соціальна мобілізація і конструювання “нової людини”; освітнє повсякдення в умовах війни та окупації; підпільні університети – освітня альтернатива для пригноблених націй і фактор національно-визвольної боротьби.
  • «Совєтизація» освітнього простору та деформація національних традицій (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.): адаптація системи освіти до потреб «соціалістичного» суспільства: напрямки трансформації, опір і наслідки; освіта в умовах «холодної війни»: чи була щільною інтелектуальна “залізна завіса” та культурна ізоляція від західного світу?; духовні навчальні заклади і їх роль у плеканні інтелектуальних традицій; університети в країнах Центральної та Південно-Східної Європи – осередки виховання «нової інтелігенції» і вогнища дисидентського руху; особливості розвитку шкільництва у державах радянського блоку та Югославії.
  • Повернення до Європи: посткомуністичний транзит та інтеграція до європейського освітнього простору: освітяни та студенти в антикомуністичних революціях 1989-1991 рр.; учительство та професорсько-викладацький склад вищої школи – консервативна чи реформаторська сила?; реформування системи освіти 1990-х рр. – лібералізація і вестернізація чи відродження старих традицій?; Болонський процес: особливості запровадження в країнах Центрально-Східної Європи; інструменти забезпечення якості та процеси інтернаціоналізації в європейському освітньому просторі; глобалізація та «онлайнізація» освіти – нові виклики і можливості у процесі модернізації країн «східного партнерства» ЄС.



Офіційними мовами Кирило-Мефодіївських читань є англійська та всі слов’янські. Матеріали конференції у вигляді наукових статей будуть надруковані у ХI томі «Дриновського збірника», щорічника Комісії істориків Україна – Болгарія.

Заявки просимо надсилати згідно формуляру, що додається, до 20 березня 2017 року на адресу: drinovcenter@gmail.com або seriakov76@ukr.net


Заявка на участь у міжнародній науковій конференції