Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Чергове засідання програми SEMINARIUM, тема дискусії ВИЗНАЧЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ ВТРАТ ВІД ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.: методика та результати

У демографічному вимірі Голодомор тривав у 1932-1934 pp. За цей період від голоду померло 13% від загальної чисельності населення України на початок 1932 р. На 1933 рік прийшлося 90% усіх втрат через надсмертність, найбільш смертоносним був період від березня до серпня 1933 року. На ці шість місяців припадає 84% втрату 1933р., при цьому надлишок смертей у червні 1933 р. збільшився у 10 разів порівняно з січнем 1933 р. У червні 1933 р. від голоду помирало в середньому 28 тис. осіб за добу.

У фокусі обговорення питання

- Якими є методичні основи демографічного обліку?

- Суть проблеми реєстрації демографічних подій.

- Чому необхідна корекція зареєстрованих демографічних показників?

- Що таке демографічна реконструкція і як демографи її здійснюють?

- Визначення втрат та основні методологічні підходи до їх розрахунку.

Запрошені експерти - науковці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи HAH України: Олександр Гладун (заступник директора інституту доктор економічних наук), Наталія Левчук (головний науковий співробітник, доктор економічних наук), Омелян Рудницький (науковий співробітник).

587e0f1a4ecc8.jpg