Міжнародна тематична конференція
«Mapping Memories 2017» – Бабин Яр та інші «забуті» місця Голокосту
Київ, 15.10. - 17.10.2017
Більшість центральноєвропейців ще й сьогодні пов’язує масові вбивства євреїв націонал-соціалістами насамперед із таборами смерті в окупованій Польщі. Німці свідомо організовували ці табори оподалік від географічних центрів. Однак одне з наймасштабніших безупинних масових вбивств людей під час Другої світової війни відбулося на території окупованого СРСР, його виконавцями були німецькі поліцейські, есесівці, німецькі військові та місцеві поліціянти на околиці великого міста – Києва. Територія Бабиного Яру, де у вересні 1941 року за два дні розстріляли понад 33 тисячі євреїв, розташована всього за чотири кілометри на захід від центрального залізничного вокзалу української столиці.
19 вересня 1941 року війська Вермахту ввійшли в Київ. Не минуло й двох тижнів – і 29 та 30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр на околиці Києва есесівці та айнзатцгрупи поліції безпеки, а також поліція, завербована з місцевого населення, стратили, згідно з даними виконавців, 33 771 особу – єврейських дітей, жінок і чоловіків. У наступні місяці та роки, за різними оцінками, в Бабиному Яру було убито від 50 000 до 100 000 осіб, серед яких, зокрема, й роми, радянські військовополонені, члени КПРС та активісти українського національно-визвольного руху.
Після 75-ї річниці, яку вшанували минулого року, Бабин Яр виразніше потрапив у поле зору західної громадськості – як місце пам’яті про Голокост у Східній Європі та свідчення расистської політики знищення, яку втілювали націонал-соціалісти. Разом з тим, практично невідомими як топографічний простір та об’єкт культури пам’яті по сьогоднішній день залишаються численні місця масових розстрілів в Україні та на колишній радянській території.
Пакт Молотова-Ріббентропа, підписаний 23 серпня 1939 року, а вже за кілька тижнів – окупація Польщі німецькими та радянськими військами, анексія трьох балтійських держав і окремих частин Румунії Радянським Союзом у 1940 році, напад «Третього Рейху» і його союзників на Радянський Союз 22 червня 1941 року, окупаційний терор, смерть мільйонів військових та цивільних жителів, а також колабораціонізм місцевого населення з нацистським режимом – все це гострі, суперечливі й складні теми, які продовжують роз’єднувати урядову політику і суспільства на сході Центральної Європи.
Перед учасниками конференції стоїть завдання розглянути уже здійснені дослідження, історичний дискурс та актуальні спрямування конфліктних ситуацій в історико-політичних дебатах, а також створити мережу особистих контактів і можливість обміну думками для усіх, хто займається питаннями пам’яті у Східній Європі. Одночасно наш захід ставить проблему взаємовпливу дискурсів пам’яті і політичних рішень у регіональній та міжнародній політиці, а також має за мету з’ясувати можливі форми транснаціональних досліджень східноєвропейського минулого.
Організатором конференції виступає Федеральний центр політичної освіти (bpb), конференція відбудеться за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Науковий консультант: Уве Ноймеркер, фонд Меморіал знищених євреїв Європи.