Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Міжнародна конференція "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту"

Міжнародна конференція "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту"


Дати проведення: 28-30 серпня 2018

Місце проведення:

Національний університет "Києво-Могилянська академія" (Київ, Україна),

Центр міської історії (Львів, Україна)

Тривалість: 3 дні (два дні обговорень, 1 день екскурсійний)

Організатори:

Центр міської історії (Львів, Україна);

Кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" (Київ, Україна);

Університет Вікторії (Вікторія, Канада)

Терміни подачі:

1 березня 2018 - для заявок

16 липня 2018 - для доповідей

Контакти:

conferences@lvivcenter.org


Міжнародна конференція "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" - це другий із заходів, присвячених вивченню міського досвіду Великої війни на теренах, якими пролягав Східний фронт - від Балтики до Кавказу. Перший захід - міжнародний семінар "Міський досвід Великої війни у Східній Європі" відбувся 23-25 червня 2016 року у Центрі міської історії у Львові.

Метою нашої конференції є сфокусуватися на періоді завершення Великої війни, який на Східному фронті супроводжувався революціями, творенням національних держав, громадянськими війнами та збройними конфліктами за спірні території. Хронологічно він охоплює 1917-1923 роки - від Лютневої революції в Російській імперії до остаточного визначення кордонів у повоєнній Східній Європі. Відтак ця доба стала періодом трансформації, коли нові політичні практики запроваджувалися в умовах загальної соціальної та економічної нестабільності, насилля і безкарності, демобілізації та нової мобілізації. Водночас ці роки можна вважати часом апробації практик, що згодом стануть панівними у тоталітарних державах СРСР і Третього Райху – контролю людей через запровадження карток та іншування суспільства за етнічною/класовою/політичною ознаками.


Детальніше: http://www.lvivcenter.org/uk/conferences/conferenc...