ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А., Хинчевська-Геннель Т. ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Lyublinska_uniya_1569 (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569

ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569 – об'єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського (ВКЛ) в одну складну д-ву – Річ Посполиту (буквально – Республіка) на підставі рішення спільного сейму обох д-в, проведеного в червні 1569 в Любліні (звідси назва унії). Процес зближення Корони Польської і ВКЛ був започаткований ще Кревською унією 1385. Упродовж наступних років ВКЛ здійснило низку внутр. реформ за польс. зразками (були утворені воєводства, повітові шляхетські сеймики, земські суди, гродські суди, підкоморські суди, запроваджено зміни в правове становище шляхти тощо). Це наблизило устрій ВКЛ до устрою Корони Польської. Поштовхом до укладання унії стала зростаюча загроза з боку Рос. д-ви (особливо, коли вибухнула Лівонська війна 1558–1583 і на її початку рос. війська зайняли значну частину Прибалтики й Білорусі), Османської імперії та її васала – Кримського ханату.

Перші переговори у справі унії розпочала 7 січня 1564 литов. сторона (біскуп віленський Валеріян Проташевич, біскуп київ. Миколай Пац, канцлер, віленський воєвода і земський маршалок кн. М.Радзивілл (Чорний), вітебський воєвода кн. С.Збаразький, литов. підчаший М.Кішка та ін.). Польс. сторона представила на розгляд литов. стороні свій проект унії 11 січня того ж року. Згідно з цим проектом передбачалося, що в обох д-в має бути один король, одне право, спільні урядовці. Проект було розглянуто на литов. сеймах в Бєльську (нині м. Бєльс-Подляски) та Парчеві (1564) і в Любліні (1566; усі міста нині в Польщі). Панівні кола ВКЛ, як засвідчують результати цих сеймів, не сприйняли усіх польс. пропозицій в цілому. Тим часом король польс. і вел. кн. литов. Сигізмунд II Август скликав на 23 грудня 1568 до Любліна сейм за участю обох сторін для розгляду проблем унії. Обговорення питання унії розпочалося 10 січня 1569. Воно відбувалося в гострій боротьбі прихильників різних моделей держ. об'єднання, причому польс. сторона прагнула до інкорпорації ВКЛ, посилаючись на свої права щодо цих земель, а литов. сторона, особливо магнати, – до збереження суверенітету в межах майбутньої конфедерації. Зокрема, вони домагалися окремого сейму та окремого сенату тощо. Унаслідок значних розходжень у позиціях 1 березня 1569 майже всі представники ВКЛ покинули Люблін, але залишилися волин. маршалок і київ. воєвода кн. В.-К.Острозький, земський підскарбій Л.Война, М.Гарабурда та кілька підляських послів (депутатів). Невдовзі потому частина середньої та дрібної шляхти ВКЛ, насамперед з укр. земель, які у своїй більшості прагнули до розширення прав і зрівняння в цьому відношенні з польс. шляхтою, висловилися за входження кількох воєводств ВКЛ (Брацлавське воєводство, Волинське воєводство, Київське воєводство) безпосередньо до Корони Польської. Король польс. і вел. кн. литов. Сигізмунд II Август дав згоду на прилучення цих воєводств до Корони Польської, залишивши в них місц. суд. право і гарантувавши непорушність прав та привілеїв панівного класу. 9 березня 1569 за королів. наказом частина послів з теренів ВКЛ склала присягу на вірність Сигізмунду II Августу вже як польс. королеві та Короні Польської. 5 березня і 26 травня 1569 було опрацьовано акти, на підставі яких Підляшшя та Волинь переходили до складу Корони Польс. Підляшшю гарантувалося, що урядові посади будуть даватися тільки місц. обивателям, будуть збережені права й вольності тощо. Волині (воєводствам Волинському та Брацлавському) було гарантовано 2-й Литов. статут (див. Статути Великого князівства Литовського), який відомий в історії також як "Волинський статут". 5 червня 1569 Сигізмунд II Август приєднав до Корони Польської Київ. воєводство. Водночас панівна верхівка Польщі стала погрожувати скасувати всі попередні привілеї, дані ВКЛ та його шляхті, навіть здійснити репресивні заходи проти незгідної литов. шляхти та схилити на бік Польщі Крим. ханат. Це, а також рос. загроза змусили литов. магнатів відновити переговори. На початку червня посли ВКЛ повернулися до Любліна. Після дискусій 28 червня 1569 представниками Корони Польської та ВКЛ була укладена угода. 1 липня 1569 цю угоду роздільно затвердили представники Корони Польської та ВКЛ. Було складено присягу на унію, а потім – відправлено молитву за неї в костьолах. 4 липня унію формально затвердив король.

Згідно з Л.у., Корона Польська та ВКЛ з'єдналися в один держ. організм – Річ Посполиту, нову д-ву мав очолити єдиний король, спільно обраний і коронований як польс. король і як вел. князь литов. Утворювалися спільний вальний сейм та спільний сенат (див. Сенат у Речі Посполитій), урядові кола повинні були проводити єдину для обох суб'єктів федерації зовн. та внутр. політику. Представники панівного класу одержали право на володіння маєтностями в обох частинах д-ви. ВКЛ зберігало своє судочинство, окремі адміністрацію, армію, скарб тощо. Частина земель Лівонського ордену (під назвою Інфляндія) мала увійти до Речі Посполитої як кондомініум (спільне володіння) Литви й Польщі.

Cучасна історіографія неоднозначно оцінює наслідки Л.у. Укладення унії сприяло перемозі поляків і литовців у Лівонській війні 1558–83. Річ Посполита стала однією з найпотужніших європ. д-в, могла достатньо успішно протидіяти агресії з боку Осман. імперії. З часом посилилася роль Речі Посполитої і як культ. форпосту євроатлантичної цивілізації серед слов'ян. та прибалт. народів. Водночас, створивши складну д-ву Польщі та Литви, Л.у. заклала передумови для екон. і політ. переваг у рамках цієї д-ви для польс. сторони, а також недостатньо враховувала інтереси укр. і білорус. нас. нової д-ви (через унію були ліквідовані рештки укр. та білорус. державності, які зберігалися у ВКЛ; у Речі Посполитій посилилися процеси полонізації та окатоличення українців і білорусів). Це викликало наростання в ній нац., реліг. та соціальних конфліктів. Наприкінці 16 ст. ці конфлікти спричинили вибух козац. повстань і врешті-решт національно-визвол. війну укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648–1676). Спроби короля та уряду збалансували держ. устрій Речі Посполитої, врахувавши певною мірою інтереси українців і білорусів, були запізнілими й практично не були реалізовані. Це стало однією з гол. причин тяжкої кризи Речі Посполитої.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Дневник Люблинского сейма 1569 г. СПб., 1869
  2. Hałecki O. Dzieje unii jagiełłońskiej, t. 1. Krаków, 1920
  3. Bardach J. Z probłemów unii polsko-litewskiej. В кн.: Studia z ustroju i prawa Wielkiego księstwa Litewskiego. Warszawa, 1970
  4. Peleński J. Inkorporacja ukraińskich ziem dawnej Rusi do Korony w 1569 roku. Ideologia i korzyśći. Próba nowego spojrzenia. "Przegląd historyczny", 1974, t. 65, zesz. 2
  5. Bardach J. та ін. Historia państwa i prawa polskiego. Warszawa, 1977
  6. Wiśner H. Najaśniejsza Rzeczpospolita. Szkice z dziejów Polski szlacheckiej XVI–XVII wieku. Warszawa, 1978
  7. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 5–7. К., 1994–95
  8. Wiśner H. Litwa. Dzieje państwa i narodu. Warszawa, 1999
  9. Гісторыя Беларусі. Мінск, 2000
  10. Історія Центрально-Східної Європи. Львів, 2001.

Посилання:
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • КОНФЕДЕРАЦІЯ
  • КОРОЛЬ
  • КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ
  • КРЕВСЬКА УНІЯ 1385
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЛІВОНСЬКА ВІЙНА 1558–1583
  • ЛІВОНСЬКИЙ ОРДЕН
  • МАГНАТИ
  • МАРШАЛОК
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПІДЧАШИЙ
  • ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПІДСКАРБІЙ
  • ПОЛОНІЗАЦІЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СЕНАТ У РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • ШЛЯХЕТСЬКІ СЕЙМИКИ
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СИГІЗМУНД ІІ АВГУСТ
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЄВОДА
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ТА ІСТОРІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ
  • УТВОРЕННЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
  • АГРАРНА РЕФОРМА 16 СТ.
  • АНТИСЕМІТИЗМ В УКРАЇНІ
  • АПОКРИСИС XVI СТ.
  • БЕРЕСТЕЙСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • БІЛОГОРОДКА
  • БОБЖИНСЬКИЙ МІХАЛ
  • ДУБРОВИЦЯ
  • ЕКЗЕКУЦІЙНИЙ РУХ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ЄЗУЇТИ
  • ФЕОДАЛІЗМ В УКРАЇНІ
  • ГАЛЕЦЬКИЙ ОСКАР
  • ГОРОДИЩЕ, МІСТО ЧЕРКАС. ОБЛ.
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 14–19 СТОЛІТЬ
  • ГУЛЕВИЧІ
  • ІМПЕРІЯ
  • ІВАНИЧІ
  • ІВАНИЦЬКИЙ-ВАСИЛЕНКО СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ
  • КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ
  • КАНІВ
  • КАШТЕЛЯН
  • КЛЕВАНЬ
  • КНЯЗЬ
  • КОРЕЦЬ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КУРБСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЛАППО ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ЛИТВА, ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЛУЦЬК
  • ЛУЦЬКИЙ ТРИБУНАЛ 1578-1589
  • ЛЬВІВ
  • ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • ЛЮБАР
  • ЛЮБЕЧ
  • ЛЮБЕШІВ
  • ЛЮБОМЛЬ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАРШАЛОК
  • МЕЧНИК
  • МІЗОЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НОВА ІСТОРІЯ
  • НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ОВРУЧ
  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПІДЛЯСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛОНІЗАЦІЯ
  • ПОЛЬЩА, РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОТІЙ ІПАТІЙ
  • ПИСАР, ПИСАРІ РУСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
  • РАДИВИЛІВ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РОСІЯ
  • СЕНАТ У РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • СЕРВІТУТ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО (СЛАВІСТИКА) В УКРАЇНІ
  • СМОЛЬКА ФРАНЦІШЕК
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СИГІЗМУНД ІІ АВГУСТ
  • УКРАЇНСЬКА МОВА
  • УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УПЦ)
  • УКРАЇНЦІ
  • УКРАЇНІКА АРХІВНА ЗАРУБІЖНА, АРХІВНА УКРАЇНІКА В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
  • УРЯДНИКИ КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ, ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВАРВА
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ВИШНІВЕЦЬ
  • ЗАРІЧНЕ
  • ЗДОЛБУНІВ
  • ЖИТОМИР
  • ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗВЕНИГОРОДКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)