"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 серпня 1921 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ). Ухвалено не підтримували жодну [з православних. – Авт.] церков, що боролися за вплив на парафіян. Рекомендовано вжити заходи антирелігійної пропаганди, не допускаючи жодною з них „фальсифікації народної думки” та запобігаючи впливу на молодь, особливо на Лівобережжі, й, зокрема, в Київській губернії. Вказано на необхідність дотримання декрету про відділення церкви від держави та заборону надання права юридичної особи релігійним громадам. Ухвалено встановити перехід культових приміщень від однієї релігійної групи до іншої на загальних засадах.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 16, арк. 47-48.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7