"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 вересня 1921 (вівторок)

Харків. РНК УСРР ухвалила “Кодекс законів про працю малолітніх та підлітків”. Дітей та підлітків заборонялося залучати до трудової повинності, нічних та шкідливих робіт. Підліткам (від 16 до 18 років) дозволялося залишати роботу по власному бажанню за спеціальним дозволом інспекторів праці. Діти (до 16 років) мали звільнятися з роботи за власним бажанням не пізніше двох тижнів після подання заяви. Підлітків та малолітніх не дозволялося переводити на інші роботи або відривати від роботи без їх згоди. Прийом на роботу дітей до 16 років дозволявся у виключних випадках за дозволом інспекторів праці. Ті діти, які працювали, мали зніматися з роботи й направлятися до шкіл, причому для них встановлювалася матеріальна допомога на рівні колишньої зарплати. Робітничий день для дітей встановлювався тривалістю до 4-х годин, а для підлітків – 6 годин. Для учнів шкіл він скорочувався на 2 години.
ЗУ України, 1921, № 19,538.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7