Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 травня 1940 (п’ятниця)

Західна Україна. Згідно з даними Львівського обкому КП(б) України, на керівну роботу в райрадах м. Львова із місцевого населення з початку року було висунуто: 12 українців, 8 євреїв та 3 поляки, на районну роботу по Львівській обл. направлено відповідно: українців — 59, євреїв — 12, поляків — 3; на керівні посади в сільрадах області призначено: 1553 українця, 75 поляків, 18 євреїв, 3 росіян.
Державний архів Львівської області. — Ф.3. — Оп.1. — Спр.13. — Арк.133-135.