Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 травня 1939 (четвер)

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 41 (43 найменування), 43 (46 найменувань), 44 (42 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, такі видання: М.Агуф „Преса УСРР до ХУ роковин Жовтня” (1932) – „між с.32-33 під малюнком надруковано замість КП(б)У УКП(б)”; О.Донченко „Золотий павучок” (Х.: ДВУ, всі видання) – „герої цієї повісті вихваляються за те, що вони не проявили достатньої пильності в боротьбі з ворогом. Ця книжка шкідлива тому, що вона не мобілізує увагу читача на піднесення революційної пильності”; В.Минко „Ярина Черкас” (К., 1936) – „в книжці говориться про перекручення при колективізації, але зовсім не згадується про листа товариша Сталіна „Запаморочення від успіхів” у боротьбі з цими перекрученням. Автор не показує справжнього обличчя сільської бідноти, її прагнення до радянської влади. Художня цінність книжки на дуже низькому рівні”; П.Резніков „Прорив” (Х., 1931) – „в цій книжці автор охаює всіх робочих залізничників, приписує їм відсталі погляди” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.129-158.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7