"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 липня 1940 (вівторок)

Згідно підсумкової доповіді НКВС УРСР про виселення біженців, за першу половину 1940 р. по Західній Україні було виселено 37 532 сім’ї та 83207 осіб. Органи НКВС характеризували наставляння біженців до радянської влади як негативне. Їм приписувався «саботаж», «контрреволюційна і підривна діяльність», чисельні антирадянські висловлювання. Зокрема, радянська влада характеризувалася ними, як гірша від гітлерівської. Найбільше відкритих протестів було з боку єврейських біженців.
Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів-Нью Йорк, 2002.–С.42-43; Депортації. — Т1: 1939-1945. — Львів, 1996. — С.105-109.