"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 липня 1929 (середа)

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про пенсійне забезпечення робітників освіти за вислугу років”. Встановлено право на отримання пенсії після 25 років праці для наступних категорій освітян: учителі шкіл першого ступеню і перших чотирьох груп шкіл підвищеного типу; керівники хат-читалень, бібліотекарі, учителі нижчих сільськогосподарських шкіл, педагогічний персонал дитячих домів у сільській місцевості; учителі старших, починаючи з п’ятої, груп шкіл підвищеного типу (шкіл 2-го ступеню, семирічок), викладачі технікумів, професійно-технічних шкіл, навчально-виробничих майстерень, інструктори виробничого навчання технікумів, професійно-технічних шкіл та навчально-виробничих майстерень; бібліотекарі, педагогічний персонал дитячих домів у містах і поселеннях міського типу, дошкільних установ (дитячих садків, площадок), вчителі установ з ліквідації неписьменності (шкіл, курсів, груп), районні (ділянкові) інспектори народної освіти.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — №46. —Ст.396.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0