"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 травня 1925 (понеділок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило пропозиції комісії КП(б)У про релігійний рух серед німців-колоністів з внесеними змінами та доповненнями. ДПУ пропонувалося посилити спостереження за становищем у німецьких колоніях за рахунок зміцнення контактів німецьких відділів КП(б)У та відділів ДПУ. Головним завданням діяльності цих органів поряд із антирелігійною агітацією визнано організацію розколу релігійного руху німців-колоністів, використовуючи Спілку нащадків голландських менонітів. З цією метою запропоновано активізувати видання агітаційної літератури німецькою мовою; посилити боротьбу з еміграцією; поліпшити адміністративний апарат в німецьких колоніях; правильно проводити в них земельну політику. Зважаючи на заборону викладання закону божого в групах молоді до 18 років, зауважено щодо необхідності вивчення діяльності гуртків німецької молоді Святої Марії при католицьких костьолах. Агітпропу поставлено за обов’язок стежити за збереженням зв’язку між роботою антирелігійних комісій по німецькій лінії та відповідних комісій при ВУЦВК, а виконкомам запропоновано дотримуватися реєстрації синоду протестантських церков, управління католицьких церков і релігійних менонітських об’єднань.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 76 зв. -77; спр. 68, арк. 184.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7