"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 вересня 1925 (середа)

Харків. ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову “Про позбавлення колишніх поміщиків, великих землеволодільців і нетрудових орендаторів права на землекористування та проживання в господарствах, що належали їм до встановлення на Україні радянської влади”. До 1 січня 1926 р. підлягали вибірковому виселенню та позбавленню прав на землекористування колишні поміщики з дворян і їхні родини; колишні великі землеволодільці недворянського походження та їхні родини; колишні великі трудові орендатори (коли їхні стосунки з місцевим населенням мали кабальний характер) і їхні родини, якщо зазначені категорії ще проживали в маєтках, що належали їм, або в таких, що знаходилися в їхньому користуванні до 1 січня 1919 р.
ЗУ України, 1925, Від. 1, № 67, Ст. 387.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7