Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 травня 1919 (четвер)

Наказ головного отамана С.Петлюри про переформування армії УНР за регулярним принципом. Відбулося скорочення штабного апарату та тилових установ, весь боєздатний елемент яких переводився до бойових частин. Базовими одиницями оперативного рівня Дієвої армії стали 11 дивізій. Основною одиницею тактичного рівня був полк. До складу кожної дивізії входили три піших і один гарматний полки, три кінних сотні і технічні підрозділи. Вводилася єдина нумерація, дивізії входили до складу військових груп, кожна з яких виконувала функції окремої армії. Передбачалося провести переформування до 25 травня, однак в умовах безперервних боїв воно закінчилося на початку червня.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 15. — Арк. 2–3.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7