"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 вересня 1919 (середа)

Кам’янець-Подільський. Міністр ісповідань І.Огієнко звернувся до єпископів з вимогою вжити заходів, щоби Євангеліє читалося українською мовою за перекладом 1906 р., схваленим Російським Найсвятішим Синодом; проповіді в церквах виголошувалися державною українською мовою, служби Божі, читання та співи у церкві відправлялися за українською вимовою; висвячувалися і призначалися на церковні посади духовного відомства лише особи, які знають українську мову. Міністр визначив місячний термін для прийняття української вимови, а також зазначив, що особи, які не виконають цього наказу, будуть позбавлені своїх посад та притягнені до судової відповідальності.
Україна. — 1919. — 23 вересня, 3 жовтня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7