"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 листопада 1919 (понеділок)

Одеса. Підписання сепаратного договору між УГА та Збройними силами Півдня Росії. Галицька армія переходила на бік Добровольчої армії, але не могла бути використаною проти Армії УНР. Передбачалося, що протягом 17-30 листопада вона зосереджується на лінії Козятин-Вінниця-Ілинці-Оратово-Погребище; займає і боронить район Бердичева; її штаб розміщується в Умані; тилові військові установи, етап, склади дислокуються в Христинівці, Ольгополі, Вознесенську, Миколаєві; санітарні установи з хворими і пораненими залишаються на місці. Галичани зберегли внутрішню автономію та невтручання білих у питання призначення командного складу. Січові стрільці не були визнані частиною Галицької армії. Галицький уряд продовжував свою діяльність, вирішення політичних питань відкладалось на майбутнє.
ЦДАВО України. Ф. 2188. — Оп. 1. — Спр. 66. — Арк. 56-57.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7